Опис досвіду

З досвіду роботи асистента вчителя

             Поширеною є думка, що інклюзивне навчання – це лише навчання дітей із певними діагнозами, захворюваннями, в тому числі з інвалідністю, у класах загальноосвітніх закладів освіти. Проте ця думка є хибною.

        Закон України  «Про освіту» визначив поняття особи з особливими освітніми потребами. Це «особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту».  В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей, забезпечує однакове ставлення до всіх людей, але створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами.

       Я працюю асистентом вчителя в інклюзивному класі з дитиною підліткового віку (9 клас). Основна моя мета, як асистента вчителя, полягає в тому, щоб допомогати вчителеві у проведенні уроків та забезпеченні  необхідних матеріалів для їх проведення. У разі відсутності учениці з ООП на уроці, я також працюю із окремими учнями, щоб надавати їм додаткову підтримку та індивідуальну увагу. Мої обов'язки включають у себе  також підбір  наочності  для уроків, яку пропонує вчитель, допомогу у підготовці класних презентацій, розвантаження вчителя від адміністративних завдань, таких як   ведення  деякої звітності (щомісячний звіт з харчування учнів). Крім того, я стежу за поведінкою учнів, допомагаю  у розв'язанні конфліктних ситуацій та виробленні гарних манер і поважного ставлення один до одного

         Важливою та невід’ємною складовою  моєї роботи  є  тісна співпраця з класним керівником та вчителями-предметниками. Інклюзивна освіта має давати можливість кожній дитині навчатися у комфортних умовах, всебічно розвиватися, спілкуватися з однолітками. 

          Так, часом  моїй учениці  необхідно приділити більше часу, щоб, наприклад, ще раз пояснити завдання, але асистент учителя так само може пояснити щось й іншим учням. Окрім того, своєю роботою я можу вивільнити  більше часу вчителю для пояснень. Наприклад, поки я  щось роздруковую чи роздаю навчальні матеріали, вчитель ще раз роз’яснює тему або ще якось залучає дитину з особливими освітніми потребами до спільної роботи в класі. Адже спільна робота – головна мета інклюзивного навчання. 

          Дитина з ООП не повинна займати особливого становища в закладі, вона має почуватися природно, досягти самостійності, наскільки це можливо.

     В  нашому класі  створено  атмосферу взаєморозуміння та взаємодопомоги між дітьми, щоб забезпечити дитині з особливостями психофізичного розвитку можливість самоствердитися, подолати неадекватні установки та стереотипи, набути певних навичок соціальної поведінки. Наголос робиться, в першу чергу, на розвиток сильних якостей і талантів учениці, а не на її фізичні  або розумові проблеми. Взаємодія між ученицею з особливими освітніми потребами та дітьми з нормо- типовим рівнем розвитку сприяє налагодженню між ними дружніх стосунків, завдяки чому діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей, стають більш чуйними, готовими до допомоги. 

       Відповідно до Висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дітей  з ООП, Насті рекомендовано навчання та виховання за програмою загальноосвітньої школи з інклюзивною формою, а також кваліфікована психолого-педагогічна допомога.

       Фіксуючи щоденно у журналі спостережень прогрес розвитку дитини,  прослідковую   динаміку зростання успішності  під час освітнього процесу, що потім відмічаю в індивідуальній програмі розвитку на засіданні команди  психологічного- педагогічного  супроводу  учнів з ООП.

      Проблема над якою працюю: «Особливості пізнавальної діяльності дітей із ЗПР у підлітковому віці».  Застосовую сучасні технології освіти на засадах компетентісного підходу. Під час роботи на уроках з дитино  з ООП   для емоційного розвантаження та створення сприятливого, психоемоційного комфорту проводжу хвилинки розвантаження з використанням нейро-психологічних вправ рекомендованих МОН. Одна з вправ  «Майстерні руки - повтори, якщо зможеш» та інші.  Також використовую різні форми роботи: спираюсь на бажання дитини, враховую інтереси й нахили учениці, заохочую бажання досягти визнання,  визнаю чесноти, схвалюю успіхи, даю  дитині шанси, іноді просто говорю: «Треба!», використовую ситуацію, тобто  різні життєві ситуації, що виникли випадково, намагаючись їх помітити й миттєво використати як стимул.

     Настя – це дівчинка надзвичайно особлива, добра, дружелюбна, відповідальна , чесна та скромна. За період навчання в школі досягла значних успіхів у навчанні: стала  читати  тексти більш виразно, дотримується розділових знаків, менше допускає помилок при написанні вправ, списуванні з дошки та підручника, намагається читати  тексти  з англійської мови, але транскрипції не дотримується,  має труднощі у запам’ятовуванні слів. Не завжди може  переказати прочитаний текст,  чітко описати те, що прослухала, але зміст розуміє.  Читати любить. Читає вголос, мотивуючи тим, що так краще запам’ятовує. Математичні навички сформовані слабо. Завдання  виконує з допомогою асистента вчителя. Потребує більш детальних пояснень та інструкцій

      А виділяється  Настя  великим бажанням та вміннями до занять  спортом. Після моєї бесіди з мамою учениці, Настя у 2021 почала відвідувати спортивну секцію «Інваспорт»  для дітей з ООП, яка була організована районним ІРЦ.  Завдяки своїй наполегливості дитина  досягла значних  результатів  у легкій атлетиці. Не дивлячись, що  відвідують секцію одні хлопчики, Настя  приймала  активну участь  у змаганнях, які організовувалися для таких дітей. Це і районні змагання в Олександрівці,де виборола ІІ місце, а також Всеукраїнські змагання в м. Кропивницькому, де вона завоювала І місце з бігу на 100м та стрибках у довжину.   Про досягнення  нашої вихованки було повідомлено керівництвом  Олександрівського ІРЦ в Інтернеті. На жаль, у зв’язку з погіршенням стану здоров′я,  Анастасія  тимчасово припинила займатися спортом..

          Залучення  мами дівчинки  до спільної роботи є важливою складовою контролю успішності та розвитку учениці. Батьки вдячні, що їхня дитина може  навчатися разом з усіма, а також, що завжди є підтримка в особі асистента вчителя, який, окрім виконання своїх прямих професійних обов’язків, є підтримкою та опорою для  такої дитини. Мама приймає активну участь у всіх шкільних заходах, відвідує батьківські збори, постійно цікавиться успішністю Насті. В сім′ї панує доброзичлива атмосфера, повага один до одного.  Настя з мамою вносять свій внесок у підтримку наших  Збройних Сил. Так, неодноразово, малюнки дівчинки відправлялися на фронт. Для участі у благодійному ярмарку зі збору коштів на дрон для 25 окремої повітряно-десантної Січеславської бригади, вони приготували смаколики, які були успішно реалізовані. Не дивлячись  на те ,що в нашому селищі часто лунають сигнали «Тривога», учениця регулярно відвідує шкільний заклад, швидко збирає речі  необхідні для  укриття в сховищі. Учениця усвідомлює важливість цього процесу та вже  адаптувалася до цієї необхідності.

   Отже, відповідаючи вимогам часу, сучасна школа відкриває можливості для навчання усіх дітей. Вчитель та його асистент є організаторами освітнього процесу, основна мета якого є підтримання прагнень дітей до пізнання, що спонукає педагогів шукати шляхи підвищення інтересу учнів до навчання, урізноманітнюючи його зміст, форми та прийоми через використання інновацій.